Миколенко І.Г.

Полтавська державна аграрна академія

Формування ринку зерна круп’яних культур

Україна входить до трійки найбільших світових виробників гречки. По виробництву проса вона займає десяте місце у світі. Формування та функціонування ринку зерна круп’яних культур країни вимагає врахування не лише природноекономічних факторів, а й відповідного рівня розвитку ринку, що потребує розробки науковообґрунтованих рішень, як складової загальноукраїнського ринку круп’яних культур. В цих умовах особливої актуальності набуває методологічне обґрунтування і практичне застосування економічних важелів формування ринку зерна круп’яних культур, виявлення закономірностей і тенденцій виробництва, опрацювання пропозицій щодо перспектив та напрямів його ефективного функціонування.

За умов сприятливого природно - економічного потенціалу, зокрема Полтавської області та зростаючого значення зернового господарства для економіки сільськогосподарських товаровиробників і регіону в цілому, галузь продовжує залишатися у стані стагнації як за кількісними, так і за якісними показниками розвитку. Поглиблюються диспропорції у співвідношенні попиту і пропозиції на ринку зерна.

Круп’яний ринок являє собою такий тип функціонування зернового господарства, коли ринкові відносини не обмежуються сферою обміну, а включають в себе всі товарно – грошові відносини, які регулюють виробництво, збут і споживання зерна та формують господарські зв’язки між суб’єктами круп’яного ринку.

Створення круп’яного ринку – це перехід до якісно нового стану круп’яного господарства. В сучасних умовах останній виступає як об’єктивна необхідність, що дозволяє покращити забезпеченість країни зерном за рахунок власного виробництва, підвищити його ефективність. Проте орієнтація круп’яного господарства на ринкові відносини, як засіб автоматичного вирішення всіх його проблем, в найближчі роки не зможе радикально змінити стан справ у виробництві, збуті і використані зерна, оскільки поки що в регіонах повністю не сформована база.

Оскільки ринок регулюється об’єктивними економічними законами, то формування круп’яного ринку можливе при наступних основних умовах:

- існування значної кількості форм власності і господарювання в усіх галузях зернопродуктового підкомплексу, ліквідація монополізму, наявність високого рівня зовнішньої і внутрішньої конкуренції;

- здійснення господарської діяльності суб’єктами круп’яного ринку на основі підприємства і вільного переміщення капіталу та матеріальних ресурсів;

- обмеження державного регулювання виробничо – комерційної діяльності господарюючих суб’єктів;

- наявність розвинутої ринкової інфраструктури.

Відсутність навиків ведення круп’яного господарства в ринкових умовах, низький рівень виробничої і особливо ринкової інфраструктури, специфіка розвитку круп’яного господарства і багато інших факторів впливають на формування і функціонування круп’яного ринку. Ринкові відносини припускають, що розвиток круп’яного господарства регулюється переважно економічними методами. Це дозволить підвищити заінтересованість виробника у збільшені виробництва зерна необхідного асортименту і якості, створити систему регулювання раціонального попиту і пропозиції та в кінцевому підсумку вирішити існуючу десятиріччями зернову проблему.

Формування круп’яного ринку як на регіональному рівні, так і країни в цілому, передбачає перш за все розвиток горизонтальних зв’язків, що спираються на ринкову інфраструктуру, яка дозволяє підтримувати і відповідно регулювати ринкові відносини в круп’яному господарстві. В зв’язку з цим виникає необхідність розвитку нових елементів ринкової інфраструктури, надавши їм необхідної правової і економічної сили.

Для формування ринкових відносин потрібен перехід від адміністративних, централізовано встановлених цін на зерно, до гнучкого ринкового механізму ціноутворення, який враховує попит і пропозицію та направлений на підтримку цінової рівноваги між ними. Це передбачає наявність ринкової системи цін, яка здатна ефективно обслуговувати виробництво на попит споживача. Хоча в більшості країн із високо розвинутим круп’яним господарством ціни на зерно регулюються державою, проте, вільне ціноутворення на круп’яному ринку є необхідним елементом його функціонування.

Вивчення сутності ринку круп’яних культур в наукових працях показує, що однозначності його трактування ще не досягнуто. В результаті систематизації різних точок зору, можна дійти висновку, що круп’яний ринок – це сукупність обмінних операцій, за допомогою яких регулюються господарські взаємовідносини і проводиться купівля-продаж зерна та продуктів його переробки.

Створення умов для функціонування круп’яного ринку вимагатиме використання комплексу заходів, що регулюють процес переходу на ринкові відносини і одночасно дозволяють формувати та розвивати його із властивими йому елементами: свободою підприємництва, правом виробника розпоряджатися своєю продукцією і доходами, конкуренцією, ліквідацією монополізму, ціноутворенням залежно від попиту і пропозиції тощо.

В сучасних умовах ринок круп’яних культур виступає як об’єктивна необхідність, що дозволяє покращити забезпеченість країни зерном за рахунок власного виробництва, підвищити його ефективність. Проте орієнтація круп’яного господарства на ринкові відносини, як засіб автоматичного вирішення всіх його проблем, в найближчі роки не зможе радикально змінити стан справ у виробництві, збуті і використанні зерна, оскільки ще повністю не сформована законодавча і нормативна база.